Інтерв'ю

Шарлотта Маршандіз: Чим частіше ми контактуватимемо один із одним, тим більше матимемо точок дотику і зможемо щось змінювати разом

    (Шарлотта Маршандіз — міжнародна експертка, тренерка та радниця з політики, що спеціалізується на питаннях здоров’я, клімату та демократії. Вона активно співпрацює з організаціями, містами та країнами, надаючи підтримку й експертні рекомендації у розробці ефективних стратегій для досягнення Цілей сталого розвитку громадського здоров’я. У 2014–2020 роках Шарлотта Маршандіз займала посаду заступниці мера з питань охорони здоров’я у місті Ренн, Франція. Посідала важливі ролі, зокрема президентки Французької мережі Здорових міст ВООЗ і голови Політичної групи бачення Європейських здорових міст.)

    Виконавча директорка Європейської асоціації громадського здоров’я Шарлотта МАРШАНДІЗ активно просуває ідеї здоров’я в дипломатії та співпраці між різними секторами, об’єднуючи університети, громадські рухи, суспільні мережі та міністерства, перетворюючи теоретичні концепції на реальні­ дії. Вона розглядає громадсь­ке здоров’я як ключовий рушій співпраці, спрямованої на створення ефективних, справедливих і науково обґрунтованих політик, що формують здорове та стійке майбутнє світу, або щонайменше — майбутнє Європи.

    — Європейська асоціація громадського здоров’я зараз налічує 45 національних асоціацій, адже Україна також стала її членом. Що це означає для України?

    — Ми дуже раді вітати Україну в нашому правлінні. Вже змінили карту, щоб показати, що Україна є частиною асоціації. Ми рішуче налаштовані на співпрацю, можемо підтримати та розширити можливості Всеукраїнської асоціації громадського здоров’я як молодого клубу, а також об’єднати Україну з іншими національними асоціаціями громадського здоров’я.

    Те, що ви робите, дійсно надихає. І на прикладі вашої країни ми всі можемо вчитися стійкості, а також вмінню працювати на майбутнє. Ось чому це також було важливо і для нас.

    — Окрім визнання, яку користь може принести така співпраця між європейською та українською асоціаціями?

    — Зупинюся на чотирьох цілях нашої нової стратегії. Перше, що, як ми сподіваємося, принесе користь, — це міст між наукою і політикою. У нас є 29 секцій, що займаються найкращими науковими дослідженнями, які ми проводимо. Тому, ставши нашим членом, ви отримаєте прямий зв’язок з цими секціями. Ми можемо оперативно реагувати на ваші потреби, прокомунікувати та з’єднати ваших дослідників-науковців з кращими дослідниками в Європі.

    Також ми збираємося створити інструменти, які допоможуть просувати науково обґрунтовану політику. Тож ви матимете доступ і до цих інструментів. Наприклад, Європейський тиждень громадського здоров’я та інші заходи — ви будете їхньою частиною. Це велика цінність.

    Також ми хочемо розширити можливості Всеукраїнської асоціації громадського здоров’я, прагнемо розбудовувати потенціал, щоб підвищити спроможність всіх членів об’єднання, поширювати науку, обговорювати кращі практики, залучаючи до тематичних досліджень, а також співпрацювати над політикою «Здоров’я для всіх».

    А ще хочемо виходити за межі сектора охорони здоров’я, працювати на регіональному рівні. Знаю, що у вас є великий проєкт на підтримку місцевої політики, тож ми долучаємося до нього. Також ми виходимо за межі та розглядаємо громадське здоров’я по-новому, не з боку гігієни, як це було минулого року. Хочемо створити лабораторію інновацій у сфері громадського здоров’я і дуже сподіваємося, що зможемо співпрацювати з Україною. Думаю, ми маємо чого у вас повчитися, бо ваш особливий досвід можете принести щось інноваційне в громадське здоров’я.

    І надважливе, що стосується розбудови системи громадського здоров’я, — залучення молоді. Дуже сподіваємося, що молоді фахівці української асоціації можуть приєднатися до мережі «You for Next» і стати її частиною, щоб бути стипендіатами, мати доступ до навчальних програм і дійсно мати можливість стати новим поколінням, адже саме вони будуватимуть майбутнє.

    — Які кроки має зробити український уряд для розбудови системи громадського здоров’я? Можливо, у вас є якісь поради?

    — Якщо ви хочете мати розвинену систему громадського здоров’я, то треба визнати, що фахівці громадського здоров’я далекі від лікарів. І це один з найбільших викликів. Фахівці громадського здоров’я — це люди з різних сфер: експерти з охорони довкілля, освіти, спорту, експерти з потреб громад та люди з вразливих груп. Тож спочатку треба виокремити, що саме є громадським здоров’ям і донести цю інформацію до людей. До цього процесу дуже важливо залучати самі громади. Така комунікація завжди займає час. Я вважаю, що саме час вам потрібен, щоб побудувати довіру один до одного і дізнатися, хто та як працює. Бо кожен має відчувати свою приналежність до громадського здоров’я.

    — Порадьте, які кроки слід робити для розвитку громадського здоров’я в Україні? Те, що мала б зробити наша асоціація.

    — Ви, як Всеукраїнська асоціація громадського здоров’я, можете дійсно стати ключовими лідерами в питаннях екологічного, глобального, економічного, громадського та психічного здоров’я. Ви не зміните звичку людей, розповідаючи їм про це. Вам потрібно створити мережу лідерів у всіх секторах. Ви повинні знати, як залучати людей. Вам потрібні хороші інструменти.

    — Чи потрібна взаємодія між державним сектором та неурядовими організаціями?

    — Це дуже важливий момент. Так, державам абсолютно необхідне громадянське суспільство. Громадські організації слід залучати за трьома кроками. Важливо, аби уряд та українсь­кі громадські об’єднання вибудували діалог, регулярно обговорювали проблеми, перш ніж робити кроки задля їхнього вирішення. Уряд повинен питати вашої поради. Коли я була головою організації «Здорове місто» у Франції, ми дійсно боролися за те, щоб сказати: «Перш ніж щось робити, поговоріть з нами». Тому що іноді вони скорочували програми або приймали закони, які ми не могли застосувати, бо вони не обговорювали це з нами.

    Отже, діалог і співпраця — важливі. Це побудова не просто обговорення, а двосторонньої комунікації. Третій крок — інституції. Інституціоналізація не означає втрату незалежності, але передбачає наявність меморандуму про взаєморозуміння та право сидіти за столом переговорів. Це право необхідно мати, навіть якщо ви не згодні. Ви є незалежним голосом, і ваш голос вагомий, адже саме в дискусії народжуються правильне рішення. Погоджуватися чи не погоджуватися і досягати консенсусу — це найпрекрасніше, що ми можемо зробити для розбудови світу.

    — Якою ви бачите систему громадського здоров’я у 2030 році?

    — Тут є два варіанти. Перший — ми не виконуємо свою роботу і громадське здоров’я зникає. Зараз це випробування для громадсь­кості та для комісара з питань охорони здоров’я в Європі. Ми знаємо, що попри всі слова президента Європарламенту про створення профспілки охорони здоров’я, ця сфера має дуже маленькі можливості. Якщо ми не будемо виконувати свою роботу, то, ймовірно, матимемо велику проблему, громадське здоров’я зникне. Все, що буде стосуватися охорони здоров’я, буде зводитися до того, що у нас немає лікарів.

    Другий варіант — ми нарешті поставимо громадське здоров’я на перше місце і зрозуміємо, що чим більше інвестується у зміцнення здоров’я, тим менше потрібні лікарі. А також дамо більше повноважень експертам, медичним фахівцям, освітянам. І я дуже сподіваюся, що на прикладі вашої держави ми зможемо сформувати це майбутнє.

    — Як Всеукраїнська асоціація громадського здоров’я може вам допомогти чи підтримати?

    — Я люблю казати: «Ми повинні робити менше, але краще». Вважаю добрим те, що ми не конкуруємо, а доповнюємо один одного. Також було б дуже добре, якби ми визначили для себе спільні пріоритети. Можливо, першим було б просто вислухати вас і почути: «Дозвольте нам, як Всеукраїнській громадській асоціації, сказати, що ми хотіли б знати більше про врядування. Ми хотіли б дізнатися більше про те, як взаємодіяти з державними інституціями».

    Ми можемо щось змінити, працюючи разом. Я маю на увазі, якщо ми отримаємо фінансування і скажемо: «Гаразд, ми працюємо з Україною, і частина грошей з цього проєкту піде в Україну», — це добре для всіх. Друга річ — робоча група: нам потрібно вчитися у вас, зокрема стійкості, також необхідно розбудовувати потенціал. Тож чим більше ми контактуватимемо один з одним, тим більше матимемо точок дотику і зможемо щось змінювати разом.

    Більше читайте в електронній версії журналу Акценти громадського здоров’я

    Поділитись через:

    Долучитись

    Текст попапу "Долучитись"

    Успішно!

    Текст успішної відправки форми