Михайло РАДУЦЬКИЙ — один із ключових лобістів і активних прихильників ухвалення Закону України «Про систему громадського здоров’я» (№4142), який був прийнятий Верховною Радою у вересні 2022 року. Будучи головою профільного парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, РАДУЦЬКИЙ неодноразово наголошував на необхідності створення повноцінної, системної моделі громадського здоров’я в Україні, яка відповідала б стандартам ЄС та рекомендаціям ВООЗ.

— Розкажіть, над якими змінами законодавства працював Комітет ВР, щоб запустити, а відтак посилити спроможність системи громадського здоров’я в Україні?

— У 2019 році, на початку нашої каденції, в країні була відсутня єдина законодавчо визначена система громадського здоров’я, спроможна реагувати на виклики у напрямку санітарно-епідемічного благополуччя населення. Перед командою Президента стояли три ключові виклики. Перший — створити оновлену сучасну систему громадського здоров’я для виконання євроінтеграційних зобов’язань країни. Другий — визначити, як держава протидіятиме біологічним загрозам (раніше в законодавстві це питання не мало однозначного трактування). Третій — за прикладом провідних країн світу посилити профілактичну медицину.

У вересні 2022 року парламент ухвалив Закон №2573-IX про систему громадського здоров’я. Цей документ передбачає перехід від радянської моделі санітарно-епідеміологічної служби до оновленої європейської системи громадського здоров’я.

Восени 2023 року на базі 25 регіональних Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) запрацювала сучасна епідеміологічна служба. Центри були обладнані холодовими кімнатами, холодильниками та морозильними камерами за стандартами ВООЗ, забезпечені автобусами для вакцинації та надання медичної допомоги у віддалених населених пунктах, а також усім необхідним для ефективної роботи.

— У чому суть цих змін, на що вони впливають зокрема?

— Якщо раніше санітарно-епідеміологічна служба займалася переважно інфекційними захворюваннями, то оновлена служба приділяє увагу не лише запобіганню інфекційних хвороб, а й профілактиці неінфекційних захворювань: серцево-судинних, інсультів, інфарктів, онкозахворювань, а також впровадженню програми ментального здоров’я.

Розширення функцій центрів підвищує якість медичних послуг і наближає їх до пацієнта. Саме тому ЦКПХ на обласному рівні відповідають за ключові аспекти громадського здоров’я: вакцинацію населення та профілактику неінфекційних хвороб. ЦКПХ повністю відповідальні за регіон: від рутинного моніторингу показників, до прогнозування, виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них.

Крім того, функціонал центрів відповідає вимогам ЄС, а ухвалений закон дозволяє виконати положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

— Чи відчували ви спротив інституцій або компаній, не зацікавлених у прийнятті Закону України «Про систему громадського здоров’я»?

— Справді, був значний спротив, зокрема з боку так званих антивакцинаторів. Народні депутати отримували тисячі повідомлень у соцмережах і звернень від виборців. Нам доводилося розвінчувати численні міфи, які виникали навколо законопроєкту: йдеться про примусову вакцинацію, експерименти над українцями, заборону дітям відвідувати школу без довідки про щеплення тощо.

Навіть деякі колеги у Верховній Раді повірили в ці вигадки, і нам доводилося проводити роз’яснювальну роботу, переконуючи їх підтримати закон.

Час показав, що антивакцинаторський рух фінансувався з росії, а його лідери на початку повномасштабного вторгнення втекли до РФ.

— Закон прийняли, зміни до нього — також. З якими викликами стикнулася Україна, щоб закон про громадське здоров’я запрацював повноцінно, зважаючи на умови повномасштабного вторгнення росії?

— Закон запустив сучасну епідеміологічну службу, яка успішно працює навіть в умовах війни. Однак виникла необхідність уточнити деякі положення закону. Наразі разом із МОЗ ми працюємо над трьома законодавчими ініціативами.

Законопроєкт №13205 дозволить адаптувати систему епідеміологічного нагляду до європейських стандартів. Документ чітко визначає орган, відповідальний за контроль дотримання санітарного законодавства в усіх критичних сферах, передбачає модернізацію системи епіднагляду, включаючи заходи протидії інфекційним хворобам і антимікробній резистентності. Також вводяться нові терміни: «моніторинг у сфері громадського здоров’я», «протимікробна резистентність», «параметри безпечності середовища життєдіяльності людини». У рамках дерегуляції скасовується обов’язкове отримання сертифікату державної реєстрації небезпечного фактору.

Комітет направив цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради в першому читанні.

У планах Комітету — ще два законопроєкти: про біологічну безпеку та біозахист і про захист населення від інфекційних хвороб. Вони продовжують адаптацію українського законодавства до відповідних норм ЄС у сфері біологічної безпеки та протидії поширенню інфекцій.

— Як, власне, держава реагувала виклики, які спричинило повномасштабне вторгенняросії?

— Один із найбільших викликів повномасштабної війни — підрив російськими терористами дамби Каховської ГЕС. Оперативна реакція епідеміологічної служби на цю катастрофу довела, що Україна здатна реагувати навіть на найскладніші виклики.

— Яких змін у реформування системи громадського здоров’я очікувати та на що вони вплинуть?

— Головна мета — привести українське законодавство у сфері громадського здоров’я та реагування на надзвичайні ситуації у відповідність до стандартів ЄС. Найближчими роками Україна стане членом Європейського Союзу, і всі регуляторні механізми мають бути до того часу гармонізовані.

— Отож, якою ви бачите систему громадського здоров’я у 2030 році (з огляду на виклики і випробування, які держава вже пройшла)?

— У 2030 році, впевнений, Україна буде повноцінним членом ЄС, а система громадського здоров’я орієнтуватиметься насамперед на профілактику захворювань. Це дозволить ефективніше виявляти хвороби на ранніх стадіях, краще їх лікувати, а також зменшити фінансове навантаження на систему охорони здоров’я.

Інтерв’ю опубліковане в журналі “Акценти громадського здоров’я”, №2. Читайте більше за посиланням – https://vafgz.org.ua/zhurnal-akczenty-gromadskogo-zdorovya/