МОЗ оприлюднило для громадського обговорення проєкт наказу про внесення змін до календаря профілактичних щеплень в Україні. 

Проєктом передбачено внесення змін до глав 1, 2, розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551), шляхом викладення їх у новій редакції.

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проєкт наказу оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja).

Зауваження та пропозиції у вигляді порівняльної таблиці в МОЗ просять надсилати протягом 30 днів з дати публікації проєкту наказу у письмовому або електронному вигляді на адресу Міністерства охорони здоров’я України: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz@moz.gov.ua).

Всі запропоновані зміни до Календаря можна переглянути в Порівняльній таблиці.

Проєкт Наказу сформовано на базі Позиції № 19-11/2024-1 Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.

Які основні зміни пропонується внести до Національного календаря щеплень?

Вакцинація проти гепатиту В

1. Планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту В проводяться у віці 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та 18 місяці (4-а доза) незалежно від маси тіла при народженні. 
2. Щепленню проти гепатиту В у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народжені у наступних ситуаціях:

• якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна);
• якщо в матері новонародженого невизначений HBsAg статус. Щеплення новонародженого проводиться одночасно з дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту В у новонародженого проводиться як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері;
• якщо у матері новонародженого в анамнезі мав місце діагностований гепатит В або С (пролікований в тому числі);
• якщо мати новонародженого має позитивний результат лабораторного серологічного дослідження на вірусний гепатит С (антитіла / антиген);
• ВІЛ-експоновані діти;
• новонародженим передчасно або з низької масою тіла при народженні (менше за 2 000 г);
• якщо в сімейному оточенні вирогідний контакт з особою інфікованою вірусом гепатиту В;
• якщо при обстеженні протягом антенатального / раннього постнатального періоду виявлена патологія, яка є показанням для хірургічного втручання / введення препаратів крові;

Схема щеплень дітей, які потребують отримання дози вакцини проти гепатиту В у першу добу життя:

0 (перша доба, «нульова» доза) – 2 місяці (1-а доза) – 4 місяці (2-а доза) – 6 місяців (3-я доза) життя дитини. «Нульова» доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з щепленням, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО / кг маси тіла, але не менше 100 МО.

Вакцинація проти туберкульозу

1. Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ). 
2. Щеплення БЦЖ новонародженим не проводиться, якщо за результатами обстеження в антенатальний період чи при попередній вагітності була народжена дитина з підозрою / діагностованим первинним імунодефіцитом, який є протипоказанням до щеплення БЦЖ.
3. Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації проти туберкульозу до виповнення їм 18 років.
4. Діти, яким не виповнилося дев’ять місяців (8 місяців включно), щеплюються проти туберкульозу без попереднього проведення туберкулінової шкірної проби / тесту вивільнення гамма-інтерферону в разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз. Після досягнення дев’ятимісячного віку виконанням щеплення проводиться після проведення туберкулінової шкірної проби / тесту вивільнення гамма-інтерферону у разі отримання негативного результату.
5. Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців. Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування.

Вакцинація проти поліомієліту

1. Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза), 18 місяців (4-а доза) та 6 років (5-а доза). (Таким чином, введення вакцини проти поліомієліту в віці 14 років скасовується).
2. Для профілактики поліомієліту для всіх доз, що вводяться, застосовується лише інактивована поліомієлітна вакцина (далі – ІПВ). Вакцина ІПВ може бути застосована як окремо, так і в складі комбінованих вакцин

Вакцинація проти кашлюку

Щеплення для профілактики дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) проводяться за віком: у 2 місяці (1-а доза), у 4 місяці (2-а доза), у 6 місяців (3-я доза) та у 18 місяців (4-а доза). Для вакцинації дітей віком до 6 років 11 місяців 29 днів проти дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) використовуються як АаКДП, так і АКДП-вакцини. АаКДП, придбана за власні кошти, може використовуватись для щеплень як до, так і після виконання дитині віку 7 років, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування вакцини.

Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи

Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців (1-а доза) та у 4 роки (2-а доза). 

Вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ)

1. Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі – ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року, одноразово. Дівчатам, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам вакцинація проти папіломавірусної інфекції проводиться відповідно до розділу ІІІ діючого Календаря.
2. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцину проти ВПЛ слід вводити якомога раніше, починаючи з 9 років. Вакцинація дівчат, які живуть з ВІЛ, має проводитися з використанням тридозового графіку вакцинації.

Одночасне введення вакцин та анатоксинів

При проведенні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики вакцинокерованих інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей їх введення: 

Поєднання препаратів для щеплення	Можливе поєднання
≥2 інактивованих вакцин та / або анатоксинів; Живі вакцини + інактивовані вакцини та / або анатоксини	Вакцини та / або анатоксини можуть бутивведені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ)	Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 4 тижнів, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування
Вакцини проти туберкульозу (БЦЖ)	Вакцини та / або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування
Живі вакцини для орального введення +будь-яка інша вакцина	Вакцини та / або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування

За потреби лікар має право ввести всі вакцини / анатоксини, що показані за цим Календарем, за одне відвідування особою закладу охорони здоров’я. Введення парентеральних вакцин можна здійснювати в одну ділянку тіла при дотриманні відстані між ін’єкціями в 2,5 см або в різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції до медичного застосування конкретної вакцини / анатоксину. Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні. Не слід проводити подальшу вакцинацію в 12 ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців. В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів між введенням вакцин / анатоксинів.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації