(Даніель Кох — швейцарський лікар і федеральний службовець.

З 2008 по 2020 рік він очолював швейцарську федеральну секцію «Інфекційні хвороби» Федерального офісу громадського здоров’я (FOPH).

З 1988 по 2002 рік працював у Міжнародному комітеті Червоного Хреста (МКЧХ) у Женеві, спочатку медичним координатором у кризових районах, включно з громадянською війною в Сьєрра-Леоне, Уганді, Південній Африці та Перу.

З 1997 року працював медичним працівником у штаб-квартирі МКЧХ.

У 1996–1997 роках Кох доповнив свою освіту аспірантурою в Університеті Джона Хопкінса в Балтиморі (США) і здобув ступінь магістра у сфері охорони здоров’я.

З 2002 року працював у Міністерстві охорони здоров’я в різних департаментах. Був членом робочої групи з питань пандемії ТГРС 2002–2003 років і пташиного грипу H5N1.

До 2006 року очолював секцію «Вакцинація».

З 2006 по 2008 рік він очолював секцію «Готовність до пандемії» та знову був керівником секції до 30 квітня 2020 року.

Кох отримав загальнонаціональне визнання в період пандемії COVID-19 у Швейцарії завдяки своїй медіаприсутності у швейцарських ЗМІ як голова секції «Інфекційні захворювання» у FOPH.)

Даніель КОХ, відомий як «Містер Корона» у Швейцарії, є однією з найвпливовіших постатей у галузі охорони здоров’я. Він має 14-річний стаж лікаря у міжнародних гуманітарних місіях. Його досвід включає роботу в кризових умовах, допомогу в районах збройних конфліктів і пошук рішень для викликів глобального здоров’я. Під час кризи COVID-19 він став ключовою фігурою, відповідаючи за координацію заходів та інформаційне забезпечення громадськості. Його збалансований підхід до управління пандемією отримав визнання як у Швейцарії, так і за її межами.

— З огляду на ваш досвід та вашу багаторічну роботу у сфері громадського здоров’я, які найбільші виклики стоять перед системою громадського здоров’я в Європі, а також Україні зокрема?

— Так, це гарне питання, тому що проблеми громадського здоров’я завжди існують та еволюціонують. У Європі громадське здоров’я спочатку було дуже орієнтоване на військових, а зараз це більше стосується цивільного населення — ми набагато ретельніше піклуємося про нього. Думаю, що найбільшою проблемою в Європі на цей час є погана ситуація загалом. Це призводить до того, що населення, здавалося б, нейтральної Європи перебуває у стресовому стані. А стрес — це дуже негативне явище. Тривалий стрес погіршує здоров’я як кожної окремої людини, так і населення в цілому. На мою думку, зараз найбільший виклик для нас — знайти шлях назад до миру та до набагато спокійнішої ситуації, у якій ми не будемо щодня перебувати у стані тривоги через страх пандемій чи страх війни. Я думаю, що Україна є дуже яскравим прикладом важливості громадського здоров’я. Українській нації доводиться витримувати великий стрес, тому що вона зараз бореться за вільний світ у Європі.

— Чи бачите ви певні особливості у розвитку громадського здоров’я в Україні?

— О, так. Я вважаю, що в Україні є багато особливостей, які ми повинні вирішити. Інтеграція в Європу — це складний процес. Україна повинна усвідомити, що громадське здоров’я у світі є англомовним. Тому всі молоді люди, які прагнуть працювати в охороні здоров’я, будь ласка, вивчайте англійську мову. Інакше буде дуже важко. Однак, з іншого боку, я також хочу зазначити, що Україна вже досягла значного прогресу у сфері громадського здоров’я для населення, ніж багато хто вважає. І я переконаний, що Україна не повинна думати: «О, ми не такі вже й хороші». Українці чудові, вони мають величезний потенціал, і я дуже оптимістично налаштований щодо майбутнього України.

— Дякую вам підтримку та переконання. Відомо, що ви багато років поспіль займаєтеся волонтерською діяльністю. В Україні цей напрямок зараз дуже активно розвивається. Яка роль волонтерів чи волонтерства у сфері громадського здоров’я?

— Волонтерство — це завжди дві сторони. Волонтерство дуже важливе, тому що волонтери вмотивовані, вони залучені та дуже близькі до населення. Тому це надзвичайно корисний інструмент. З іншого боку, ми завжди повинні пам’ятати, що волонтерство не може і не повинно заміняти професіоналів. Тому не займайтеся волонтерством, якщо хочете стати професіоналом. Ставайте професіоналом, навчаючись, але волонтерте там, де волонтерська робота дуже потрібна — а це величезне поле.

— Який з реалізованих вами проєктів у Швейцарії радите обрати як перспективний в Україні?

— Нам у Швейцарії вдалося повністю ліквідувати кір. І це один із тих кейсів, де ми досягли успіху. Запам’ятайте, що ліквідація кору в Україні можлива, і це не так складно. Ми знаємо, що потрібно зробити два щеплення. Якщо зможемо переконати населення, що це корисно для здоров’я, для дітей і для кожного жителя, я вважаю, що це завдання здійсненне й для України.

Більше читайте в електронній версії журналу Акценти громадського здоров’я