(Анна-Марі Томоскі — магістриня громадського здоров’я (MPH) з політики та управління охороною здоров’я Коледжу громадського здоров’я Університету Темпл.

Робить свій внесок у діяльність з відновлення та підвищення стійкості системи громадського здоров’я України як керівниця проєкту в Університеті Темпл, де забезпечує координацію проєкту та надає технічну допомогу. Успішно керувала командами в клінічних та адміністративних установах і відіграє ключову роль у програмах громадського здоров’я та тренінгах за кордоном).

Інтерв’ю з Анною-Марі ТОМОСКІ ми записали під час Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Роль системи громадського здоров’я в імплементації “Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року”». Анна-Марі активно працює над розвитком систем охорони здоров’я в США. Має досвід викладання і сприяє поширенню знань та освіти у сфері громадського здоров’я. Спільно з українськими колегами розробляла варіанти стратегій і політик, спрямовані на збереження й зміцнення здоров’я населення у громадах.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про ваші проєкти та дослідження?

— По-перше, для мене велика честь бути тут. Це абсолютно дивовижно підтримувати Україну і знаходитись в Україні в цей час.

Я керівниця дослідницького проєкту в Університеті Темпл, що реалізовується в рамках ініціативи PHS R and R, метою якої є відновлення та підвищення стійкості системи громадського здоров’я в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). І знову ж таки, для мене честь бути частиною цього проєкту і перебувати на конференції.

Я багато працюю над координацією проєктів та наданням технічної допомоги. Крім того, забезпечую підтримку та координацію зв’язків між Всеукраїнською та Американсь­кою асоціаціями громадського здоров’я, що для мене також є надзвичайно важливим.

— На конференції ви проводили воркшоп та навчали учасників визначати пріоритети та оцінювати потреби для збереження та зміцнення здоров’я населення з урахуванням конкретної ситуації. Розкажіть, якими є основні потреби громади у Сполучених Штатах Америки?

— Базові потреби охоплюють такі аспекти, як доступ до чистої води, доступного житла, якісних харчових продуктів. Є таке поняття «харчові пустелі» — це поширена проблема в міських районах, де кількість продуктових магазинів з якісними продуктами обмежена. Отже, такими є основні потреби громади у сфері охорони здоров’я. Також до цього списку входить доступ до медичної допомоги, охорони материнства, репродуктивного здоров’я, профілактичної допомоги, вакцинації. Насправді це загальні потреби громадського здоров’я в усьому світі, які так само існують і в Сполучених Штатах Америки.

— Чи змінюються ці потреби залежно від штатів?

— Я б не розділяла потреби за штатами. Все залежать від політичного контексту, в якому живуть громади. Чи ви знайомі з програмою Medicaid (державна програма медичного страхування, яка надає безплатну або знижену медичну допомогу малозабезпеченим особам та іншим уразливим категоріям населення – авт.), яку раніше розробили у США? Деякі штати не погодилися на Medicaid, і це рішення залежало від політичної волі.

— Отже, беручи до уваги ваш досвід в Україні, які потреби існують у наших громадах? Які висновки ви зробили з практичних занять, що мали на конференції?

— Ми провели семінар з оцінки потреб громади у сфері охорони здоров’я, виходячи з гіпотетичної ситуації, для того, аби навчитися критично та ґрунтовно мислити.

У рамках проєкту я наразі бачу велику потребу в доступі до програм психічного здоров’я, зважаючи на жахливу трагічну кризу, яка відбувається в Україні. Моєю відповіддю буде, безумовно, розширення можливостей для лікування психічного здоров’я і зменшення стигматизації. Ось що вдалося дослідити за короткий проміжок часу.

— У США Асоціація громадського здоров’я діє понад 150 років, в Україні — рік. На вашу думку, коли в Україні взаємодія між громадськими об’єднаннями та державою досягне рівня США? І як загалом відбувається ця взаємодія в США?

— Я впевнена, що це можна зробити швидше, ніж за 150 років. Цілком можливо вже зараз побудувати інфраструктуру за прикладом державних філій, але в українсь­кому контексті я б назвала це регіональними (локальними) філіями.

Щодо Американської асоціації громадсь­кого здоров’я (APHA), то тут є центральний орган, а також філії на рівні штатів по всій території США. І вони не обов’язково діють під чітким керівництвом, вони існують незалежно від асоціації. Але діяльність APHA спрямована на те, щоб заохотити регіональні підрозділи до співпраці з асоціацією та іншими локальними організаціями. Є різні стимули, які вони мають, наприклад, знижки для членів регіонального відділення, щоб мати доступ до журналів в рамках APHA тощо.

— Який вплив асоціація та інші громадсь­кі об’єднання чи неурядові організації можуть мати на державні інституції, зокрема на охорону здоров’я?

— Американська асоціація громадського здоров’я виконує фантастичну роботу з адвокації, а також має багато інших повноважень та інструментів. Тож якщо ви зайдете на сайт APHA і скористаєтесь нашими посібниками, які є у безплатному доступі, то зможете дізнатися, як бути адвокатом (робити промоцію — авт.) громадського здоров’я. Скажімо, у мене є досвід і ступінь магістра з громадсь­кого здоров’я, але навіть якщо я цього не мала б, то, зайшовши на сайт APHA, отримала б доступ до великої кількості інформації. Це допомогло б мені стати адвокатом у певному питанні або пролобіювати його.

Тож думаю, що відповідь тут полягає в доступності інструментів для кожного, щоб стати адвокатом і, зрештою, впливати на потреби людини, які вона хоче вирішити. Це можливості, які запускають ланцюгову реакцію, що дозволяє впливати на процеси на макрорівні. Отже, все зводиться до адвокації, що асоціація і робить.

Більше читайте в електронній версії журналу Акценти громадського здоров’я